Вона ще не знала, що ці кілька слів змінять не лише її життя. Дівчинка розгублено подивилася на літнього
Я досі пам’ятаю той звук — не гавкіт, не рик, а короткий, розривний крик, ніби щось у ньому зламалося вдруге.
Він не пам’ятав, коли востаннє почувався по-справжньому живим. Лише тиша цієї кімнати, запах стерильних
Олександра потім ще багато років згадувала саме не образливі слова. Не букет, що лежав розкиданий на