Ми втратили одна одну не відразу — повільно, як розходяться береги ріки після повені. Ніхто не кидав
Я замовила цю подорож без жодних особливих сподівань. Кілька днів екскурсій, кілька фотографій на згадку
Галина Петрівна стояла біля вікна й дивилася вниз, на руду пляму біля під’їзду. Жучка спала, згорнувшись
Надія стояла перед вольєром номер дванадцять, а пес усередині навіть не спробував підвести голову.
Лопатка зависла над жаром. Дим щипав очі, але Свєта не відводила погляду від зовиці — тримала його, як